Стас Корольов

Бути ним. Бути нею. Історії про рівність

Я люблю футбол. Уже п'ять років дивлюся в ютубі одного відомого футбольного блогера. Це в мене така форма ескапізму. Вечорами занурююсь у сюжети про гру і відволікаюся від думок про роботу. Але є нюанс. Цей блогер регулярно використовує стосовно футболістів вербальні конструкції на кшталт «поведінка справжнього чоловіка», яку відповідно протиставляє «поведінці баби». І ось мені дуже давно хотілося звернутися до нього й запитати, чому так. Чому жінка асоціюється з боягузливою, негідною або підступною поведінкою? І ще важливіше, навіщо використовувати негативні порівняння з жінками, коли ти — лідер думок і маєш сотні тисяч переглядів під кожним відео. Проблема не в тому, що жінок ображають (хоча, здавалось би, до чого тут вони?), а в тому, що подібна риторика підживлює шкідливі упередження про жінок.

Я щиро симпатизую блогерові, і саме тому для цієї публікації обрав історію про нього. Ситуація на перший погляд нешкідлива, жодна жінка не постраждала безпосередньо. Але в глобальному сенсі це укріплення ґендерного стереотипу серед великої кількості людей, переважно чоловіків. Дуже важливо передовсім достукатися до «рупорів»: блогерів, ведучих та сценаристів телешоу. До всіх, хто транслює меседжі не приятелю на кухні, а масовій аудиторії.

У своєму сприйнятті відчуваю вплив стереотипів про жінок, хоч жінки завжди переважали серед колег, друзів та близьких мені людей. Я їх свідомо люблю, поважаю та захоплююся, але на рівні підсвідомості іноді помічаю схильність до якихось дивних поведінкових патернів у взаємодії з жінками Я з цими штуками борюся і, здається, доволі успішно. Але як хотілось би, щоб у найближчому майбутньому така проблема зникла.

Говоріть та пишіть про ґендерні стереотипи, з якими ви стикаєтесь у своєму житті. Поширення такої інформації зможе розвіяти оману «нормальності» стану речей. Адже все змінюється. Раніше було нормальним лікувати шизофренію лоботомією, ніхто не засуджував рабство та жертвоприношення. Тепер це не так. Я впевнений, колись люди будуть хапатися за голову від розуміння, що ми тут у XXI сторіччі коїмо — так само, як ми хапаємося за голову від того, що було нормою для минулих поколінь. Тож нумо прискорювати майбутнє!